taking

1. n

1) взяття; оволодіння; захоплення

2) спіймання; арешт

taking of the body — юр. арешт когось

3) ловля (риби тощо)

4) улов (риби); здобич (на полюванні)

5) pl бариші, прибутки

6) збудження; хвилювання; тривога; неспокій, турбота

7) погане становище; поганий стан

in a miserable taking — у жалюгідному становищі

8) друк. урок складача

taking apart — військ. розбирання зброї

2. adj

1) який бере (оволодіває, захоплює)

2) розм. принадний, привабливий; чарівний; симпатичний

taking manners — приємні манери

taking smile — чарівна посмішка

3) заразний

* * *

I ['teikiç] n

1) узяття, оволодіння, захоплення [див. take 2]

2) pl бариш, виторг, збір

3) захоплення, піймання; арешт

taking of the body — юp. арешт когось

hostage taking — захоплення заручників

4) уловлювання (риби, тварин); добування; улов (риби); здобич (на полюванні)

5) icт. порушення; занепокоєння, хвилювання, тривога; (сумне) становище, (поганий) стан

II ['teikiç] a

1) що бере, що опановує, що захоплює та ін. [див. take v]

2) привабливий, чарівний; симпатичний; підкорюючий

3) заразний